- наростання
- —————————————————————————————нароста́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
наростання — я, с. Дія за знач. наростати … Український тлумачний словник
наростання — [нароста/н :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
апозиція — ї, ж. 1) Додавання, накладання, нашарування, наростання. 2) Зближення, прилаштування, приєднування двох поверхонь. 3) грам. Те саме, що прикладка 2) … Український тлумачний словник
і — I невідм., с. Дванадцята літера українського алфавіту на позначення голосного звука і . •• Ста/вити (поста/вити) кра/пку (крапки/) над і а) уточнювати сказане, не залишати нічого недомовленим; б) доводити до логічного завершення. II 1. (й), спол … Український тлумачний словник
листорозміщення — я, с., біол. Порядок закладення листових зародків на конусі наростання … Український тлумачний словник
обростати — а/ю, а/єш, недок., обрости/, ту/, те/ш; мин. ч. обрі/с, обросла/, обросло/; док. 1) неперех.Укриватися якою небудь рослинністю, заростати кругом, з усіх боків. || Покриватися по всій поверхні чим небудь. || розм. Покриватися, заростати волоссям,… … Український тлумачний словник
один — одного/, ч.; одна/, одніє/ї і одно/ї, ж.; одно/ і одне/, одного/, с. (мн. одні/, одни/х), числ. кільк. 1) Назва числа 1 і його цифрового позначення. До одного додати два. || Кількість із 1 одиниці. || у знач. ім. оди/н, одного/, ч.; одна/,… … Український тлумачний словник
пообростати — а/є, а/ємо, а/єте, док., чим. 1) Обрости рослинністю (про багато чого небудь; про щось у багатьох місцях). || розм. Зарости бородою, волоссям (про багатьох). 2) Покритися шаром чого небудь внаслідок відкладання або наростання його на поверхні… … Український тлумачний словник
розпалювати — юю, юєш і рідко розпаля/ти, я/ю, я/єш, недок., розпали/ти, палю/, па/лиш, док., перех. і без додатка. 1) Викликати горіння чого небудь; запалювати. || Розводити вогонь у печі, грубі і т. ін.; починати топити яким небудь паливом. || Викликати… … Український тлумачний словник
склад — I у, ч. 1) Відповідно обладнане місце, будівля або приміщення для зберігання чого небудь (продуктів, матеріалів і т. ін.). || чого, з чого. Велика кількість яких небудь предметів, продуктів матеріалів і т. ін., зібраних і складених в одному місці … Український тлумачний словник